|
Сьогоднішня наша розповідь відрізнятиметься від звичних публікацій, адже у ній йтиметься про зв'язок поколінь, яких об’єднала система правосуддя.
|
| Нещодавно ми дізнались про дуже цікаву історію, яка поєднує декілька поколінь однієї родини. Родини Аленіних – двох братів Олександра та Петра, що зараз вірно стоять на захисті системи правосуддя нашої країни та усіх її учасників. |
|
Нам стало відомо, що Олександр Геннадійович та Петро Геннадійович не з чуток знають про необхідність захисту усіх учасників системи правосуддя та створення єдиного державного органу, який і виконував би цю важливу функцію. Адже у їх родині є належний приклад того, як чесність та справедливість, демонстровані суддею під час винесення вироку можуть обернутися загрозою для нього самого. І цей приклад – це їх дідусь, Аленін Петро Павлович.
|
| Петро Павлович народився у 1919 року на Полтавщині та, досягнувши дорослого віку, вирішив присвятити своє життя ідеалам законності та справедливості, обравши суддівський фах. |
| Його чесність, завзяття та працелюбність і стали взірцем для багатьох колег і вже у 1952 році Петро Павлович очолив Пирятинський народний суд Полтавської області, ставши народним суддею. Головуючи до 1982 року, Петро Павлович був вірним своїм принципам – суворо захищати законність у державі та права людини. Його непохитність щодо ідеалів справедливості ледь не коштували йому життя – Петро Павлович двічі переживав замахи на своє життя. |
|
Перший випадок стався у жовтні 1974 року, коли до будівлі, де мешкав Петро Павлович, через вікно жбурнули пляшку із запальною сумішшю. І хоч Петра Павловича в той момент не було вдома, внаслідок пожежі сильно постраждала його родина – невістка та онук. Другу спробу зловмисники намагались реалізувати місяць потому, напавши на Петра Павловича з сокирою в той момент, коли він відчинив двері суду. Тоді суддя отримав поранення обличчя, однак продовжив здійснювати свою діяльність, суворо слідкуючи за дотриманням норм законів в Україні ще декілька років.
І після завершення своєї кар’єри народного судді, Петро Павлович ще певний час продовжував виконувати обов’язки судді та підтримував зв'язок з колективом судової установи до самої смерті у 1999 році. Мабуть, такий багатий життєвий досвід і надихнув онуків Петра Павловича – Олександра та Петра Аленіних також стати на шлях захисту держави, а згодом – і системи правосуддя, як її складової. Олександр Геннадійович і Петро Геннадійович усе життя прослужили у Національній гвардії України, пройшовши шлях від рядових посад до посад керівного складу і здобувши серед своїх колег славу чесних та сміливих воїнів, постійних учасників військових дій на Донеччині та Луганщині. І коли у 2019 році був оголошений набір до Служби судової охорони, Олександр та Петро Аленіни не вагаючись вступили до лав охоронців Феміди. Адже не з чуток знають, яким складним та небезпечним є фах судді чи працівника суду. Та як важливо щоденно бути на захисті усіх учасників судового процесу.
Зараз Олександр Геннадійович обіймає посаду начальника територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області, а Петро Геннадійович – заступника начальника територіального управління (з організації діяльності) Служби судової охорони у Харківській області.
В своїй роботі вони, як і їх дідусь, завжди суворо дотримуються принципів справедливості, законності та чесності, надійно забезпечують захист та громадський порядок у ввірених судових установах. Адже знають, що честь, свобода та закон мають бути захищені за будь-яких обставин. |
_03_03.png)
.jpg)
.jpg)
.jpg)