Перші ознаки судової охорони з’явилися з Козацьких часів. Загалом судді не потребували охорони, оскільки особисто нічого не вирішували, а вносили пропозиції на розгляд усього товариства, яке й ухвалювало остаточне рішення. Проте генеральна старшина – генеральний суддя – мав своєрідну охорону – джурів.
Згодом Дем’ян Многогрішний створив гетьманську гвардію, специфічну охоронну службу, невеликий військовий загін.
Уже в незалежній Україні 23 липня 1997 року на виконання Постанови Кабінету Міністрів України міністром МВС України був виданий наказ «Про створення спеціальних підрозділів міліції для гарантування безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей і близьких родичів».
Пізніше, 19 листопада 2003 року, було затверджено Положення «Про спеціальний підрозділ судової міліції «Грифон», і вже до 2014 року спецпідрозділи «Грифон» були створені в кожному регіоні України.
Завданнями Спеціального підрозділу судової міліції МВС України «Грифон» були, зокрема, такі: гарантувати безпеку працівників суду, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх родин, охороняти судові установи, приміщення й території установ судових експертиз, підтримувати порядок у суді тощо. Після створення Національної поліції України спецпідрозділ ліквідували (2015 р.).
Вища рада правосуддя 4 квітня 2019 року затвердила Положення про Службу судової охорони № 1051/0/15-19.
Служба судової охорони – державний орган, що через свої підрозділи підтримує громадський порядок у суді; запобігає проявам неповаги до суду та припиняє такі прояви; охороняє приміщення й інше майно судів, органи судової влади; забезпечує державний захист суддів, працівників апаратів судів та їхніх родин, а також гарантує безпеку учасників судового процесу (ст. 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України, та складається з центрального органу управління (Центральний апарат) і територіальних підрозділів (територіальні управління) Служби.
Центральний орган управління Служби є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України. Територіальні управління Служби утворюються як юридичні особи, мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.
Наразі затверджено граничну кількість працівників Служби судової охорони – 8830 осіб. Співробітників набиратимуть на конкурсній основі в установленому законом порядку. Нині під охороною Нацполіції і Нацгвардії перебуває 796 об’єктів. Усі вони протягом 2019-2020 років охоронятимуться ССО.
Узагальнивши світовий досвід символіки органів забезпечення діяльності судової гілки влади та беручи до уваги давню ґенезу створення Служби судової охорони на українських теренах, на емблемі Служби зображено срібну виту тростину судді Козацької доби, накладену на срібні перехрещені бердиші. Ключовими символами обрано ознаки суддівської влади та її охорони часів Війська Запорозького Низового та Козацької держави Богдана Хмельницького. Знаменитий зразок декорованого гетьманського бердиша символізує правничі та охоронні традиції, що передаються від часу Козацької держави 1649 р. до сьогодення.
_03_03.png)
