“Хочеться, щоб наша земля буяла навесні ніжним цвітом і заливалася щебетом пташок, а не свистом куль та гармат”

В останні дні серпня ми згадуємо наших співвітчизників, які, не роздумуючи, за покликом серця стали на захист Батьківщини на Сході України й віддали за нашу свободу та незалежність найцінніше – своє життя.

У багатьох культурних, навчальних та освітніх закладах України вже стало доброю традицією з нагоди Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, та напередодні Дня знань запрошувати до себе ветеранів й учасників АТО/ООС як живих свідків подій на Сході України.

Плекають таку традицію й у загальноосвітній школі № 242 Подільського району Києва, аби юне покоління українців знало своїх героїв в обличчя, могло почути їхні живі розповіді і пройнятися силою незламного духу українських воїнів.

Співробітник центрального органу управління Служби лейтенант Служби судової охорони Юрій Кожанов – завжди бажаний гість на цих заходах. З перших днів війни на Сході офіцер став у стрій захисників України і в складі добровольчого батальйону “Донбас” пройшов найгарячіші сутички із супротивником. Чимало довелося витримати різних бойових ситуацій, навіть полон…

Лейтенант Служби судової охорони Юрій Кожанов щиро поділився зі школярами та педагогами своїми спогадами  про нелегкі часи, бойові дії, полон, згадав своїх побратимів. А пам’ять тих, хто навічно став до небесного строю, всі разом вшанували хвилиною мовчання.

Відповідаючи на питання школярів, що ж допомогло йому вистояти й повернутися живим та незламним духом із того полону, Юрій Кожанов каже:

- Любов рідних і їхні молитви підтримували мене та додавали сил, а ще – відповідальність за дітей і долю України.

До слова, дітлахи 242-ї школи – давні друзі українських воїнів, вони постійно підтримують бойових дух наших воїнів на Сході України: пишуть листи, малюють малюнки, збирають солодкі подарунки.

Наприкінці зустрічі Юрій Олексійович разом із дітлахами поклав квіти до пам’ятної дошки на честь загиблого воїна, колишнього учня школи Тараса Новоселова, який загинув під час оборони Авдіївської промзони й посмертно нагороджений орденом “За мужність”.

 - Хочеться, щоб в Україні ніколи не було чутно вибухів бойових снарядів, щоб наша земля буяла навесні ніжним цвітом і заливалася щебетом пташок, а не свистом куль та гармат, - каже лейтенант Служби судової охорони Юрій Кожанов.